Повернутися на Головну
Повернутися на початок розділу Історія спецій


XXI століття

Сегмент «спецій», який включає перець чорний, імбир, корицю, кумін, куркуму, кардамон, коріандр, гвоздику та інше (горіх мускатний, ваніль, шафран) разом становить понад 40% об’єднаного ринку «спецій, трав і солі». Сегмент «трав», який включає розмарин, фенхель, часник, м’яту, петрушку, орегано та інше (базилік, гарцинію) становить понад 33%.

У 2019 році найбільшим у світі виробником, споживачем і експортером сегменту «спецій» була Індія. Тут є Spices Board Of India (Палата Спецій Індії), під компетенцією якої перебуває вичерпний перелік спецій і трав з 52 назв. Крім того, в м. Кожикоде, штат Керала, знаходиться Indian Institute of Spices Research, створений виключно для проведення досліджень 10 видів спецій і трав: перцю чорного, кардамону, кориці, гвоздики, гарцинії, імбиру, горіху мускатного, паприки солодкої, куркуми і ванілі. До інших великих виробників спецій належать також Індонезія, В‘єтнам, Бангладеш, Туреччина, Ефіопія, Шрі Ланка, Ямайка і Пакистан.

Найбільшим у світі споживачем усіх сегментів ринку «спецій, трав і солі» є Європа. Тут є своя European Spice Association, яка має свій вичерпний перелік з 71 назви.

Водночас, міжнародний стандарт для спецій ISO 676 об‘єднує 109 назв.

Зростаюче бажання споживачів платити преміальну ціну за нові аромати й етнічні смаки створило попит на етнічні продукти, що у свою чергу стимулює зростання всього ринку. Після буму японських ресторанів на розвинених ринках Північної Америки і Європи, величезну популярність здобувають ресторани й інших етнічних кухонь - мексиканської, індійської, італійської, китайської та перуанської - котрі у своїх стравах пропонують велику кількість автентичних складників. Ключовими спеціями і приправами, наприклад, латиноамериканської кухні є перець халапеньйо і його сушена й копчена форма - чипотле, а також інші перці чилі, коріандр, кумін, кориця цейлонська, паприка солодка, орегано мексиканський, приправи тако і фахіта.

Спеції і трави продовжують переживати надзвичайний попит і з боку комерційного сектору (HoReCa, харчова промисловість), і з боку сектору домогосподарств не лише завдяки їхнім ароматам і смакам, але й через пов’язану з ними цінність для здоров’я і догляду: антиоксидантна куркума (проти раку, хвороби Альцгеймера, запалення кінцівок), антисептичний кумін (для посилення імунної системи), протиінфекційний часник і перець довгий, інші трави - такі, як петрушка, орегано, фенхель, м‘ята і базилік.

А готові суміші спецій і трав (приправи) набувають все більше популярності серед споживачів завдяки своєму світовому етнічному різноманіттю, а також перевагам, пов‘язаним із заощадженням часу і зусиль на їхнє приготування власноруч.


Повернутися на початок розділу Історія спецій
Повернутися на Головну